Євген Федорович Станкович

Академік НАМ України

Illustration

Євген Федорович Станкович

    нар. 1942

Композитор, педагог, громадський діяч

    Академік НАМ України (1997)

    Герой України (2009)

    Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1977)

    Народний артист України (2007)

    Професор (1997)

    Почесний громадянин міста Києва (2023)

Постать Євгена Федоровича Станковича є однією із центральних у сучасному музичному житті України. Творчий доробок представлений усіма музичними жанрами: фольк-опера «Коли цвіте папороть», опера «Rustici», опера “Страшна помста» за твором М. Гоголя, 6 балетів, 6 великих симфоній (Симфонія № 3 «Я стверджуюсь» на слова П. Тичини відзначена Національною премію України імені Тараса Шевченка), 15 камерних симфоній, велика кількість вокально-симфонічних, інструментальних і хорових полотен («До Тебе, Господи, взиваю», «Страсті за Тарасом», «Нехай прийде Царство Твоє»), а також окрема сфера камерних творів, музика до 6 драматичних вистав і більш ніж 100 художніх та документальних фільмів («Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий», «Роксолана», «Ізгой» тощо).
Твори композитора звучать у концертних залах Канади, США, Німеччини, Франції, Іспанії, Англії, Швейцарії, Югославії, Китаю, Філіпін та країнах постсоціалістичного об’єднання. В 1992 році Євген Станкович очолював журі першого Міжнародного фестивалю сучасної музики у м. Вінніпег (Канада). У 1996 році, на запрошення уряду Швейцарії, був композитором в резиденції кантона Берн (Швейцарія). Його Третя камерна симфонія увійшла до десятки найкращих творів світу організації ЮНЕСКО за 1985 рік. Він переможець низки вітчизняних та міжнародних мистецьких оглядів, конкурсів, фестивалів.
Зав. кафедри композиції, інструментовки та музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.
Нагороджений: орденами «Держави» (2009), «Дружби народів» (1982), Князя Ярослава Мудрого V ст. (2002), медаллю «За трудову доблесть» (1976), Золотою медаллю НАМ України (2002), лауреат Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО (1985), фольклорного конкурсу Європейського радіо (1986), Республіканської премії ЛКСМУ імені М. Островського, мистецьких премій «Київ» ім. Артемія Веделя (2002), «Київська пектораль» (2000), «Золотоверхий Київ», лауреат премії ім. Б. Лятошинського (2021), «Визнання», премії ім. В. Вернадського.