Валерій Анатолійович Бітаєв

Перший віцепрезидент НАМ України

Illustration

Бітаєв Валерій Анатолійович

    нар. 1951

Культуролог, дослідник проблем теорії культури і мистецтва
Посада:Перший віцепрезидент НАМ України

    Академік НАМ України (2017)

    Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005)

    Заслужений діяч мистецтв України (2000)

    Доктор філософських наук (2004)

    Професор (1992)

    Відмінник освіти України (2005)

    Лауреат премії імені Ярослава Мудрого Академії наук вищої освіти України (2005). 

Валерій Анатолійович Бітаєв – Перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України.
В. А. Бітаєв здійснює активну науково-організаційну, науково-публіцистичну та науково-просвітницьку діяльність. Є членом спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій; членом Президії та бюро Президії НАМ України, Головою науково-експертної комісії Міністерства культури та інформаційної політики України, членом Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки при НАМ України, Головою комісії Ради з питань наукових досліджень, Головою науково-експертної ради НАМ України, а також головою редколегії та головним редактором низки науково-культурологічних видань.
З його ініціативи та під керівництвом проведено велику кількість всеукраїнських та міжнародних науково-творчих конференцій, що мали позитивний вплив на активізацію та поглиблення науково-дослідницьких процесів у відповідних галузях науки. В. А. Бітаєв – постійний член багатьох міжнародних громадських організацій, оргкомітетів творчих фестивалів і конкурсів. Валерій Анатолійович є Президентом Міжнародного фонду НАМ України, членом комісії Комітету з державних премій України імені Бориса Патона, академіком АН вищої освіти України, дійсним членом (академіком) Європейської академії наук, мистецтв і літератури (Франція).
Науково-методичний досвід В. А. Бітаєва також реалізовано у розробці державних програм для навчальних закладів культури і мистецтв, у впровадженні проблемно-модульних систем навчання. Як педагог і наставник здійснює плідну діяльність з підготовки, перепідготовки та підвищення професійної майстерності мистецьких кадрів закладів культури і мистецтв. Під його керівництвом захищено більше 10 кандидатських і кілька докторських дисертацій.
Нагороджений: орденом “За заслуги” І (2020), орденом «За заслуги» ІІ (2016), орденом «За заслуги» ІІІ (2011) ступенів , Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України (2000), Подякою Президента України (2001), Почесною відзнакою “Петро Могила” (2005), “Знаком пошани” голови Київської міської державної адміністрації (2006), Почесною відзнакою “За творчі здобутки” І ступеня Національної академії наук України (2006), Грамотою Президії Верховної Ради України (2007), Срібною медаллю НАМ України (2010), орденом Андрія Первозванного, іншими нагородами. Почесний громадянин міста Києва (2021).

Біографія

1951 – народився 20 січня у м. Ужгород Закарпатської області.1973 – закінчив з відзнакою Київську державну консерваторію імені П. І. Чайковського за спеціальністю «диригент, викладач музичних дисциплін».1979 – закінчив аспірантуру Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського за фахом “Естетика”.1979 – розпочав викладацьку роботу у Київський державній консерваторії імені П. І. Чайковського, отримав науковий ступінь кандидата філософських наук.1982-1991 – працював старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедрою Інституту підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури УРСР.1990-1992 – Генеральний директор Українського відділення Неурядової міжнародної організації “Центр Інтеркультура” (за сумісництвом).1991–1998 – проректор з навчальної роботи Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.1998-2012 – проректор з наукової роботи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.2009 – обраний членом-кореспондентом НАМ України.2012 – начальник Науково-організаційного управління НАМ України.2017-2021 – віцепрезидент НАМ України.З 2022 – перший віцепрезидент НАМ України.

Основні наукові праці

● «Гуманізм виховання і виховання гуманізму» (1991)● «Енциклопедія етнокультурознавства» в 6 томах (у співавторстві, 2000–2001)●  Енциклопедія «Етнокультурознавство» в 4 томах (у співавторстві, 2007)● «Методичні засади експертизи культурних цінностей: навчальний посібник» (у співавторстві, 2009)● «Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології» у 5 томах (у співавторстві, відповідальний редактор, 2014)● «Нова соціокультурна реальність і самоорганізація культури: концептуальний погляд на модель організації наукового пошуку (до фундації культурологічної школи України)» (2019)● «The Genesis of Power: The Role of Ideology in the Modern World» (у співавторстві, 2020)