01.03.2024

Олександр Вікторович Сокол – музикознавець-теоретик, дослідник, педагог, композитор. Доктор мистецтвознавства (1996), професор (1991), заслужений діяч мистецтв України (2004), член-кореспондент НАМ України (1997). О.В. Сокол є автором понад 160 наукових публікацій: розроблена ним теорія та класифікація музичних ремарок і музичних артикуляцій стала вагомим внеском у розвиток вітчизняного музикознавства. Коло наукових зацікавлень О.В. Сокола окреслене також і питаннями теорії психологічного й інтонаційно-художнього образу Всесвіту, інтерпретації композиторського і виконавського музичного стилю, логікою та методологією музикознавства тощо. Вчений неодноразово брав активну участь в роботі наукових заходів, що їх проводить НАМ України.
Упродовж багатьох років О.В. Сокол очолював спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Музичне мистецтво» в Одеській національній музичній академії імені А.В. Нежданової. Працював завідувачем кафедри теорії музики і композиції (1977-2018), проректором з навчальної роботи (1986-2018), ректором ОНМА імені А.В. Нежданової (2000-2018).  Нині О.В. Сокол працює професором кафедри теорії музики і композиції ОНМА ім. А.В. Нежданової, є академіком Національної академії наук вищої освіти України, Головою Одеської організації НСКУ, Головою Одеського відділення НВМС (до 24. 06. 2019 р.), членом Спеціалізованої вченої ради Д 41.857.01 по захисту кандидатських і докторських дисертацій в ОНМА імені А.В. Нежданової Неодноразово був Генеральним директором престижних Міжнародних і Всеукраїнських музичних конкурсів. 
Як педагог упродовж багатьох років викладав і продовжує викладати ряд фахових авторських курсів для аспірантів, магістрів та студентів ОНМА ім. А.В. Нежданової.

Також О.В. Сокол є автором музичних творів, серед яких: «Маруся Чурай», «Ми проходимо одними стежками» - для ансамблю бандуристок; пісні для ансамблю бандуристок з оркестром народних інструментів - «Намисто», «Запорізька дума», «Душа безсмертна»; пісні для дитячого хору «Розспівка» - «Пісня дружби»; «Гімн ОНМА ім. А.В. Нежданової»; п’єса «Скоморошина» - обробка всесвітньо відомого твору М. Леонтовича «Щедрик» та багато інших.

Зичимо Вам, дорогий Олександре Вікторовичу, міцного здоров’я, щасливої, довголітньої життєвої долі й подальшого успішного втілення Ваших творчих планів!